Знову будемо тільки людьми -
залишимо крила там, під під'їздом,
на сьомому небі, на восьмій землі,
на останньому кроці до власного щастя.

Знову будемо тільки людьми -
стоятимемо в черзі для того, щоб придбати
частиночку Бога до власного столу.
Не єдиною правдою будемо биті.

Знову будемо тільки людьми -
дім робота і дім телевізор.
Зарплатня буде - в суботу приходь
десь після п'ятої станем братами.

Знову будемо тільки людьми -
у паспорті штамп - покажем сусідам.
Зачинимось в ванній і будем радіти -
нарешті всі вірять - кохання існує.

І знову будемо тільки людьми -
священну землю топтати ногами.
Радість від сонця розбудить мене,
пробудить в мені втрачене слово.

Знову будемо тільки людьми -
ти завжди чекаєш - я тобі подзвоню,
слава богу, мамо, ти не бачиш мене,
ти не бачиш мене, мене... мене вже немає

мене вже немає...
мене вже немає...