Вступ: Bm F#m (x2)

ЗдіймBmайте руки скоріше вгору,
ЛишF#mивши думки позаду грізні.
Щоб дBmіти не знали голодомору,
ЗгадF#mайте мене. Та буде вже пізно.

Я не пророк. Я не Ісайя.
Я не солдат. І я не поет.
Що означає, я сам не знаю,
Відомого цей невідомий портрет.

З тих пір, як диявол переплив океан,
Життя своє рахуєм по дню.
А український отаман
Грівся від сербського вогню.

І знову невинну пролиту кров
Міняли таємно по курсу на гроші.
А даровану Богом любов
Під пекельним вогнем доїдали у Польщі. *

Приспів 1:
ГрBmай, грай голоснF#mіше,
ВипBmалюй неправду у зачерствілих сF#mерцях.
ГрBmай, грай чим сильнF#mіше.
ГрBmай крізь сльози і смерть, крізь вогонь F#mі страх.
BmІ коли оцим всім смGіхом тебе пропечF#е, **
BmЯ буду поруч, я підстGавлю тобі своє плечF#mе. 
ГрBmай, грF#mай.
ГрBmай, грF#mай.


Темному вибору і не позаздриш:
Між двома війнами і третім миром.
Один за одним ідуть негаразди,
Зануривши голову у дикий вир.

Один за одним рішучим кроком - ***
В’їдається в очі сіра форма.
За сірі стіни сірим оком
Веде рекламова вона реформа.

Голос за голос, руками за руку -
Все буде файно в залізній клітці.
Молодий чоловіче, вам рано до друку -
Таке от писати в такому от віці...

І сірі стіни вмиються кров’ю,
І прапор наш стане сіро-червоним.
І, нехтуючи тією ж любов’ю,
Хтось собі вчепить нові пагони.

Приспів 2:
ГрBmай, грай голоснF#mіше,
ВипBmалюй неправду у зачерствілих сF#mерцях.
ГрBmай, грай чим сильнF#mіше.


І сірі стіни вмиються кров’ю,
І прапор наш стане сіро-червоним.
І, нехтуючи тією ж любов’ю,
Хтось собі вчепить нові пагони.

Приспів 1.

Програш: Bm Em (x2)
Bm