0
0

Човен Один в каное




І повзе ліниво чC#mовен, і воркоче, і бурчить:B 
Відки взявся я – не зF#mнаю; чим прийдеться закінчитьG#m.  
Хвиля радісно плC#mюскоче та леститься до човна,  B 
Мов диття, цікава, шF#mепче і розпитує вона: G#m   

     C#mХто ти, човне? Що шукаєш? ВідкBи і куди пливеш?
     F#mІ за чим туди шукаєш? Що G#mпробув? Чого ще ждеш?
     C#mБіг мій вічний – тож не знаю. Хвиля Bносить, буря рве,
     СF#mкали грозять, надять-просять к соG#mбі береги мене-е-еC#m, мене-е-Bе.   F#m       G#m   

Що ж тут думать, що туC#mжити, що питатися про цільB!
Нині жити, завтра гF#mнити, нині страх, а завтра білG#mь. 
Кажуть, що природа – мC#mати держить нас, як їм там тре, B 
А в кінці мене цF#mілого знов до себе відбере.G#m   

     C#mХто ти, човне? Що шукаєш? ВідкBи і куди пливеш?
     F#mІ за чим туди шукаєш? Що G#mпробув? Чого ще ждеш?
     C#mБіг мій вічний – тож не знаю. Хвиля Bносить, буря рве,
     СF#mкали грозять, надять-просять к соG#mбі береги мене-е-еC#m, мене-е-Bе.   F#m       G#m   

C#mНе один втонув тут човен, та нBе кождий же втонув;
ХAоч би й дев‘ять не вернуло, G#mто десятий повернув
C#mА хто знає, може, в бурю імеBнно спасешся ти!
МAоже, іменно тобі ся вдG#mасть до цілі доплисти!

C#m – B – F#m – G#m – C#m – B – F#m
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти! (7x)





Оцінити цей розбір
Внески:
Олександр
Олександр
anonim