BmХодим по місту, ми, завербовані,
BСвітлом екрану усі зачаровані.
BmНе бачим себе та не бачим людей,
GЙ не має в голові ідеальних ідей...

BmБачимо лиш недоліки світу,
BІз темного неба чекаєм привіту.
BmНа словах, уже всі підкорились нам гори,
GТеатру-брехні усі ми актори.


Bm. Bm
Знов вимкнули світло, і знову так тяжко
G. C7
Здається що, час зупинився на завжди
Bm. G. B.
На сміх прориває, як стоїш між людей,
Bm. G
Та на самоті, тяжкість жме між грудей

BmСидиш в темноті? І як відчуття?
BНе хочеш написати книгу буття?
BmЧасто приходять докори совісті?
GЧи може історії з різних повістей?

Важко ,скажи, наодинці блукати,
В чорних думках головної палати?
Можливо не важко, та не заблукай,
Й піди куди треба... А по дорозі нехай...

Прийде розуміння, що все це дрібниці,
Все тимчасове, як пил на полиці.
Вір у краще, готуйся до гіршого,
Та знай, що не має в житті страху більшого...

Ніж заблукати у власних думках,
Не забувай все в твоїх рука-ах,
В троїїй голові! ти тут господар!
І справжніх цінностей ти лиш володар!