Вступ: B7 Em

EmЯ на зорGі вAmирушив в дорEmогу;
ТCільки спогад, мGила, зAmалишив тобB7і.
EmЯ не любGив крCокувати вноGгу,
AmЯ любив ходEmити сB7ам по собEmі.

   CЯ не хотGів, щB7об мене чекEmали.
   ЩCо було - минGуло, вAmітром рознеслB7о.
   CЯ не навчGивсь в гEорі і в печAmалі
Em  Цінувати рB7ук твоїх теплEmо.

Сотні пісень співано й почуто,
Скільки добрих згадок і рожевих мрій,
Тисячі слів сказано й забуто,
Скільки не здійснилося надій.

Скільки доріг зтоптано ногами -
Лиш одну я виберу із отих доріг.
Скільки думок довгими ночами -
Лиш одну я дотепер зберіг.

Знову стою я на перехресті...
Хто ж мене чекає? І куди піду?
Хто не забув в славі і в безчесті?
Хто розділить радість і біду?

Я поверну на твою дорогу. |
Що було - минуло, вітром розмете. |
Знаю, тепер до твого порогу | (x2)
Лиш одна дорога приведе... |

Лиш одна дорога приведе... (x2)