I
Ой болить у мене,
Бо не хоче їсти.
Хоче меду хоче,
Хоче теплої...

А як іще й дасте –
Вмить боліти пере...
А якщо іще вина –
Перестане й голова

Мабуть умру
Щезну як вид

Дзеркало мене болить
Вмилось зморшками й щемить
Очі наче пастухи
Не подам йому руки

Я, мабуть, би випив пива
Все одно життя шкідливе
Десь полетів святий Саймон
Чи повернеться, чи знайде

Мабуть умру
Щезну як вид

ІІ
– Киця Мура!
Де ти була?
– У коморі...
– Шо украла?
– Кусок сала
– Де сховала?
– Під лавкою
– Чим накрила
– Халявкою

А кухар сметанку злизав
І на мене кицюню сказав
Я не винесу...
Я не винесу...

Ти продав мене
За сало й ковбасу
Я не винесу...
Я не винесу...

ІІІ
Забери мене звідси
Бережанська трава
Не лишай мене тут
Бо сил вже нема

Мені треба заліза
Шоби бути міцним
Мені треба любити
Шоб лишатись живим

Мені треба роззутись
Шоб відчути траву
Я проспав все дитинство
Але й досі живу...