Не забудеш, не відчуєш знову
Подих літа, що долає втому –
Тепло буде колись...

Не увійдеш двічі в одну воду
Все розтане, мов крижини льоду
Тепло буде колись...

Крізь повіки віки проминають
Перетворень, сіро-білих марень
Тепло буде колись...

На деревах в голубих сорочках
Теплі ночі стануть ще коротші
Тепло буде колись...