EmЧас рікою плиAmве, як зуB7стрів я теEmбе,
Як зуAmстрів я теD7бе, моя Gпташко,
E7Довго, Amдовго дививсь, D7марно Gочі труCдив,      |
А впізAmнати теB7бе було Emважко.                  | (2)

Ти висока струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні, не веселі,
І уста вже не ті, не солодкі такі, |
Скажи, хто цілував їх без мене. | (2)

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,
Усміхнись, як колись усміхалась,
Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки, |
Але наша любов не зів'яла. | (2)

Як почуєш колись біля свого вікна,
Що хтось плаче і гірко зітхає,
Не вставай, не трудись, не тривож свого сна, |
Тільки знай, що тебе хтось кохає. | (2)

Я за своє життя море сліз пролила,
Море сліз від тяжкої розлуки,
Я тепер не дитя, як я була колись, |
Щоби горю іти прямо в руки. | (2)

А у тебе є син, а у мене дочка,
Ох як схожі вони між собою,
То давай же ми їх об'єднаєм навік, |
Коли нам не судилось з тобою. | (2)

На зелені луги впали білі сніги,
Де з тобою ми часто гуляли,
По дорогах зими йшли закохані ми, |
Ясні зорі над нами сіяли. | (2)