0
0

Ми помрем не в Парижі Мертвий півень




(Em – Am – G – B7)

ЗабувEmаються лінії запахи барB7ви і звуки,Em     Am   Em  
Слабне зEmір гасне слух і минається радB7ість проста. Em    Am   Em  
За своєGю душею простяB7гнеш обличчя і рукиEm
Але вGисоко і недосяB7жно вона відліта. Em  

ЗалишEmається тільки вокзал на останB7нім пероніEm,     Am   Em  
Сіра пEmіна розлуки клубочиться пухB7не і от  Em   Am   Em  
Вже воEmна роз'їдає мої беззахисB7ні долоні,Em     Am   Em  
І огGидним солодким теплоB7м наповзає на ротEm
ЗалишGилась любов але краB7ще б її не було.Em  

В провінEmційній постелі я плакала докB7и стомиласEmь     Am   Em  
І бридEmливо рум'яний бузок заглядавB7 до вікна. Em    Am   Em  
Поїзд Emрівно ішов і закохані млявB7о дивилисEmь     Am   Em  
Як під тGілом твоїм задихаB7лась полиця брудна,Em  
ЗатихGала стихала банаB7льна вокзальна весна.Em  

Ми помрEmем не в Парижі тепер я напевB7но це знаю,Em     Am   Em  
В провінEmційній постелі що потом кишитB7ь і слізьми  Em   Am   Em  
І твогEmо коньяку не подасть тобі жодB7ен я знаю,Em     Am   Em  
НічиGїм поцілунком не буB7демо втішені ми, Em  
Під мостGом Мірабо не розіB7йдуться кола пітьми.Em  

Надто Emгірко ми плакали і ображB7али природу,Em     Am   Em  
Надто сEmильно любили коханців соромB7лячи тим, Em    Am   Em  
Надто вEmірші писали поетів зневажB7ивши зроду,Em     Am   Em  
Нам вонGи не дозволять помеB7рти в Парижі і водуEm  
Під мостоGм Мірабо окільцюB7ють конвоєм густим.Em  





Оцінити цей розбір
Рейтинг читачів: Нічого собі+ 6 голосів
Внески:
Галина
Галина
anonim