Зроби мені ласку – розкажи казку.
Хоча би раз про романс, та мені.
У ж/д-касах квитків є маса,
А як нема – сядем зайцями у такі дні.
У такі дні,
Коли гори світять білим снігом,
Коли комети сипляться дощем.
Тебе зустрів таку щасливу,
Відчув у серці дивний щем,
Тебе зустрів таку красиву,
Відчув у серці дивний щем.

Далі лижі на плечі, рюкзак – теж, до речі.
"Аріведерчі" – місту, "добрий вечір" – зимі.
І всі ці речі, колись небезпечні
(Швидкість, до речі, мороз) тепер все це – ми.

Ми – то гори, що світять білим снігом,
Ми – комети, що сипляться дощем.
Тебе зустрів таку красиву,
Відчув у серці дивний щем,
І я хочу ще
Тебе зустріти таку щасливу,
І я хочу ще
Відчути в серці дивний щем.

А гори світять білим снігом...