Ми Gсиділи біля гори
BmГоворили до пізньої пори
Сонце вGmстало, сонце зійшло
Сніг Cпішов – нас із тобою замело

ЗамGело, занесло, закрутило
І миBm зникли, шукаючи миру
GmПолетіли зі світу натиснути
В світ Cілюзій та наших бажань

ХтоGсь вважає, що це погано
ЯBm гадаю, мені так само
GmУ цьому світі якась метушня
CЩо вбиває мене щодня

ХтоGсь вважає, що це погано
ЯBm гадаю, мені так само
GmУ цьому світі якась метушня
CЩо вбиває мене щодня


GБоже якBm же меніGm самотньоC 
GУ світі, яBmкий горить GmнезворотньCо
GВ тілі щоBm давить наGmзовні мене  C 
GВ думціBm, яка точно Gmназдожене  C 


І не тільки мене вбивають
І себе середини з'їдають
Виколуплюють суть і єство
Ну яке в біса тут: «волшебство»?

Про яку країну йде мова?
Її з'їсти завжди готові
Про який ми мріємо світ?
Ховаючи заповіт


Хтось вважає, що це неправда
Я скажу: побачите завтра
В цьому світі де кожен
день Відбирають чиєсь життя


Боже як же мені самотньо
У світі, який горить незворотньо
В тілі, що давить назовні мене
В думці, яка точно наздожене


Здається, що наша велика помилка
Судити за спробу подати з «понеділка»
За намагання стати тим, ким захоче
Доки він спробу свою не прострочить.
інакше в тортурах життя проживе,
нещастям своїм нас усім вижере
І себе, і мене, і навіть країну
Я не відчуваю вініме цю провину