0
0

При ватрі Квітка Цісик




CірDmіли у сумGm7ерку півночDmі шатра,   A7  
ЗастDmиг, мов у чоGm7рному безрусA#7і, ліс,   A7  
ЛишDm ясним проміGm7нням іскрилаDmся ватра A7  
І сиEпала зA7орям привіDmт.

    Над вCатрою поC7статі юніF, хлоп’ячі,
    ЗасхлCухані в C7золото слівF, що лилисA7ь,
    Про сDmлаву минуGm7лу, про мрії Dmгарячі,  A 
    Про вEолю, що прA7ийде колиDmсь.

ЗаслDmухались кедGm7ри ґорґанськоDmї ночі     A7  
І Dmгомін ішовGm7 по долинах, A#7верхах.     A7  
ГорDmіли завзяGm7ттям юнацькіDmї очі     A7  
І сиEла родиA7лась  в серцяDmх.

    ПогаCсло багC7аття, горілFи ще мрії,
    КінчиCла свій леC7т заворожFена нічA7
    ДалDmеко на схоGm7ді багріли Dmобрії    A 
    ВоскрEеслій зірнA7иці устріDmч.




Оцінити цей розбір
Рейтинг читачів: Не дуже 1 голос
Внески:
Йосип
Йосип
anonim