0
0

При ватрі Квітка Цісик

EmСіріли Amу сумеркEmу півночB7і шатра,
ЗастEmиг, мов у чAmорному бCезрусi, лB7іс,
Лиш Emясним промAmінням іскрEmилася B7ватра
I сAипала зB7орям привEmіт.

Над вDатрою постаті Gюні, хлоп'ячі,
ЗаслDухані в золото слGів, що лилB7ись,
Про слEmаву минAmулу, про мрEmії гарB7ячі,
Про вAолю, що прB7ийде колEmись.

Заслухались кедри ґорґанської ночі,
I гомін ішов по долинах, верхах,
Горіли завзяттям юнацькiї очі,
I сила родилась в серцях.

Погасло багаття, горіли ще мрії,
Кінчила свій лет заворожена ніч,
Далеко на сході багріли обрії,
Воскресній зірниці устріч.

Оцінити цей розбір
Внески:
Богдан
Богдан
anonim