Стояли в задумі ми над ставом,
І тиша пахла полином.
І марилось мені, |
Неначе увісні, |
В далекому сні то було. | (2)

Вітрами ті дні відгомоніли,
Кудись луною відгули.
Стоять у тишині |
Тополі мовчазні, |
Тебе лиш немає між них. | (2)

У серці із спомином про тебе
Сюди приходжу щовесни.
І мариться мені, |
Неначе увісні, |
В далекому сні то було. | (2)