Білі хмари, в синім небі хмари,
Линуть лебеді до сонця в парі,
Осінь їм серця гарячі студить,
В душі неспокій тривогу будить.
А позаду в них одна лебідка,
Біля неї лебедя не видко.
Падають в холодні трави сльози,
Неначе тихі досвітні роси.

Приспів:
Де ж він, де ж він, білий лебідь?
Жде його лебідка в небі,
Жде, чекає і чекати буде,
Таке б довіку кохання людям!

Лебедю тому летіть несила -
Грози б'ють, ламають йому крила.
Бурю найлютішу він здолає,
Лебідка вірна його чекає.

Приспів.

Знають люди - зійдуть тихо квіти,
Зелен-ряст і проліски блакитні.
Крига на Дніпрі під сонцем скресне,
Весна прилине, життя воскресне.

Приспів.