Сонце покотилося, сонце заховалося...
Тіло оніміло все, тіло летіло і гналося...
В небі чорні ворони в золоті, тихо – ані вітру, ні холоду...
Місто увібралося в біле намисто...

Приспів:
І останнє проміння снів
Пробилось в вікно надій...
І вбиває той вир подій,
Згорає у лоні мрій
Моя душа.

Сонце покотилося, сонце заховалося...
Мрії розлетілися, мрії так близько, здавалося.
Наче те каміння на березі, наче той вітер, блукаємо.
Хвилі женуть нас до берега.

Приспів