Зірка, що зветься Сонце

GmБілий сніг, сірий лід
GНа розтрісканій землі
CmКовдрою стелячись по ній
CМісто в дорожній петлі
GmА над містом хмари пливуть
GЗатьмарив небесний вид
CmА над містом жовтий дим
CМісту дві тисячі літ
CmПрожитих під світлою
GmЗіркою Сонце


І дві тисячі літ війна
Війна без ніяких причин
Війна діло молодих
Ліки проти старінь
Червона, червона кров,
Через годину вся земля
Через дві зросте квіти й трава
Через три вона знову жива
І зіргріта проміням палким
Під зіркою Сонце


І ми знаєм що так було завжди
Що народжений в сорочці один
Той хто живе по законам війни
А кому помирать молодим
Не пам‘ятає він що так а що ні
Не захоче ні чинів ні імен
І лиш він дотягне до вершин
Не заснувши, а в цьому житті
І впаде обпечений до землі
Під зіркою Сонце