Стоїть одна як сирота старенька хата при дорозі,
Вже зачекалася вона мене в надії і тривозі,
Роки летіли як той сніг і нас надовго розлучили,
Спішу на батьківський поріг, покинув все — лечу щосили. | (2)

Сумна стоїть одна старенька хата,
Не вигляне з вікна вже більше мати.
Дитинство тут своє я зустрічаю.
Летить сюди моя душа, летить немов до раю. | (2)

Вже на порозі я стою один, як човен на причалі,
Все рідне і близьке я впізнаю: любові, радості, печалі.
Впізнали яблуні мене — ті, що садив колись в дитинстві,
Та мати вже не обійме, мене до серця не притисне. | (2)

Стоїть одна я к сирота старенька хата край дороги,
Не зможу втратить її я, за неї я молюся Богу.
Батьків присутня тут душа, вони за нас терпіли муки,
В цій хаті віра лиш одна, хай буде храмом для онуків. | (2)

Стоїть одна як сирота старенька хата при дорозі...