Мені не спиться нині опівночі,
В моїй душі виспівує весна,
Як дві зорі, іскряться твої очі |
І пломеніє посміх на вустах. | (2)

Як жив без тебе? - Я не уявляю
І кожен день томився в самоті.
Хоч багатьох жінок я зустрічаю - |
Та все не ті, не ті, не ті, не ті... | (2)

Але, нарешті, доля посміхнулась,
Зігріла двоє люблячих сердець
І ти до мене ніжно пригорнулась -
Самотнім дням прийшов таки кінець!
І ти до мене так ніжно пригорнулась -
Самотнім дням прийшов таки кінець!

Мені не спиться нині опівночі,
В моїй душі виспівує весна,
Як дві зорі, іскряться твої очі |
І пломеніє посміх на вустах. | (2)