До криниці я ходив під рясну калину,
Щоб напитися води, а зустрів дівчину.
В'ється стежечка крута та й на полонину |
В мене серце завмира, як її зустріну! | (2)
І пішов би, і сказав: "Я тебе кохаю"
Та не можу, бо вона іншого вже має.
В'ється стежечка крута та й на полонину |
В мене серце завмира, як її зустріну! | (2)

Приспів:
Файна! Тая дівчинонька була. |
Файна! Калина в серці розцвіла, |
Спогади давні, як в небі зоряні вогні. |
Чом не досталася ота краса мені?.. | (2)

Не одна зима пройшла і весна, і літо,
А калина розцвіла знову білим цвітом
В'ється стежечка крута та й біжить до гаю |
В мене серце завмира, як її згадаю! | (2)

Приспів. (3)