Вигравали фарби на палітрі,
Прагло пензля чисте полотно,
Шепотіло листя щось на вітрі,
Пахло давнім спогадом вино.
Він - талант художник, добре знаний,
І від Бога в нього справжній хист,
Світ його душі, як цвіт весняний,
Ген, до сонця, тягнеться, увись.

Приспів:
Ти пиши, художнику, пиши,
Хай летять шедеври у світи!
Залиши на пам'ять, залиши
Мить, яку спіймав душею ти!

Пломеніли фарби зореоко,
Промінь ніжив, з ними загравав,
Малював лілею злотобоку,
Піднебесний майстер, чарував.
У митця рука була слухняна,
Передати вміла серця стан.
Оживала квітка полум'яна,
І у ній зорів його талант.

Приспів.