В місячну ніч на Івана Купала
В лісі кохання русалка шукала,
Дзвінко співала грішниця вічна
Пісню призивну в ніч чарівничу.
В ніч на Купала, в ніч солов'їну,
Папороть-цвітом вбралася дівчина,
Звабила душу і загубила
Квітки жагуча пристрасна сила.

В ніч на Купала!.. В ніч на Купала!..
В ніч на Купала!.. В ніч на Купала!..

Голосом ніжним причарувала,
Залоскотала, ой, зацілувала.
Серце гаряче кинула в роси
Диво-красуня зеленокоса.
Руки в'язала гіллям вербовим,
Щастям поїла гірким медовим,
Мятой-духами заполонила
Ночі казкові стомлена сила.

В ніч на Купала!.. В ніч на Купала!..
В ніч на Купала!.. В ніч на Купала!..

Надто кортока ніч на Купала,
Не доловила, ой, не доспівала,
Щезла, пропала, запискотіла
В омуті чорнім дівчина мила...

В ніч на Купала!.. В ніч на Купала!..
В ніч на Купала!.. В ніч на Купала!..