Не обійтися без високих слів,
Їх промовляють з гордістю уста!
Серед лісів своїх, серед степів
Зростила батьківщина нас свята!
Співала над колискою пісні,
Щоб мову рідну чуло немовля,
Зерно надій на врожаї рясні
Посіяла в нащадках Кобзаря!

Приспів:
Зерна надій дозріли колоски,
Ми, молоді, не віримо в казки,
Що зможеш ти і все, що зможу я,
В ім'я її і за її ім'я!..

Не обійтися без високих слів,
Ми різних націй, різних сповідань,
Нам України солов'їний спів
Став джерелом натхнення й сподівань!
Якщо ми разом і якщо ми всі
До майбуття повернемось лицем -
Земля чоло умиє у росі,
До крові сколоте страждань вінцем!

Приспів. (2)