Вона в мої думки приходить,
Сідає край вікна,
Її сумні блакитні очі -
Рік гірських вода.
Червоне і чорне, кохання і зрада -
Все випито до дна.
Мені вже не треба ні гроші, ні слава,
Лише вона одна.

Приспів:
Світло моїх очей, світло моїх очей,
Світло моїх очей!
Я не можу без неї жить!
Світло моїх очей, світло моїх очей,
Світло моїх очей!

Все було ніби книга пише,
Текли рікою дні,
Та, як тепер без неї жити,
Лишається мені?..
Не знати нікому, як важко самому -
У мене запитай.
Така моя доля, за що таке горе,
За пеклом рай.
Протягаю руки, закриваю очі,
Відчуваю її ніби в обіймах ночі.
Зорі щось шепочуть, знають вони,
Що я не можу без неї.
Страшно самому в цім світі чужому,
Прийди, прилети, зніми мою втому,
Візьми мої скроні в свої теплі долоні
І вічність дістанем ми!

Приспів. (2)