Приспів:
Краю мій, моя ти Батьківщино,
Скільки глянь - річки, ліси й поля!
Я країни іншої не знаю, |
Де б людина вільно так жила. | (2)

З Києва в усі кінці країни,
Від південних до північних вод,
Як господар гордий Батьківщини,
Йде український велетень-народ.
Скрізь життя у щасті перемоги,
Як Дніпро в весняний час.
Молодим усюди в нас дорога,
До старих-пошана скрізь у нас.

Приспів.

Наших міст усіх не пригадаєш,
Не окинеш оком наших нив,
Горде слово вірності - товариш -
Нам дорожче всіх красивих слів.
Ми усюди з словом цим, як вдома,
Любим друзів дальніх і близьких.
Наше слово кожному знайоме,
З ним завжди знаходимо своїх.

Приспів.

Весняний над краєм вітер віє,
З кожним днем все радісніше жить,
І ніхто на світі не уміє,
Краще нас сміятись і любить!
Та сурово брови ми насупим,
Встане ворог-ми на бій підем!
Як кохану ,Батьківщину любим
І,як матір рідну,бережем.

Приспів.