Віками вмиваєшся в славній Горині,
У щедрім, веселім, поліськім краю.
Ти, крапле барвиста, в святій Україні,
Шаную тебе я, як волю свою!

Приспів:
Ти, Висоцьку мій зореносний,
І радість, і щастя моє!
Тут батьків поріг непорослий:
І перше кохання моє.

Ти — острів маленький у повені пишній,
Де в хвилях гойдаються завжди човни,
Ростуть у садах твоїх яблуні й вишні,
В молочному цвіті красують вони.

Приспів.

Твій обрій втопає у луках зелених,
Де в лозах співають пісні солов'ї,
А в небі курличчя журавок веселих,
Закоханих в наші озерні краї.

Приспів.

Віками вмиваєшся в славній Горині
У щедрім, веселім, поліськім краю.
Із давніх-давен і до світлого нині
Тебе ми шануєм, як волю свою!

Приспів.