Місто тихим світлом осяйне
Без помпезних замків і палаців,
Що в тобі приваблює мене
І усіх, хто раз хоч тебе бачив?
Може, — ті ліси, що їх поет
Міг назвать легенями Волині?
В небесах лелечий легкий лет?
Чи дівчат чарівних очі сині?

Приспів:
Це місто на картах не всіх подають,
До нього не йде сто доріг,
Та люди у ньому хороші живуть
І їх оспівати не гріх!
Між ними видніють сади
Та саме в таких от маленьких містах
Кохають лиш раз назавжди!

Над тобою пронеслись віки.
Роки поневолення і слави,
Але ти стоятимеш, поки
Вілія тече між берегами.
Шумськ піднявсь з болотної шуми,
Щоб князівським троном заблищати.
Прагнув миру з усіма людьми,
Але вмів за себе постояти.

Приспів.

Є чудес багато на Землі —
Але ми теж власне чудо маєм —
Ласка Божа дев'ять сотень літ
З бід маленьке місто визволяє.
Місто давнє й вічно молоде
Розростеться, і мені здається —
Шумськ моря незгод перебреде
І до слави знову повернеться.

Приспів.