Різні птахи сиділи на древі,
Гомоніли про різні світи,
Про велике безкрайнє небо
І про сусідні віти древа, гей...
Одна голубка сиділа сумна,
Закохалася вона у того орла,
Що за хмарами вище всіх дерев
Та й шукає щастя в світлі сонця.

Звідки взявся великий вітер
Та й зачав хилитати тим древом
Та його, із корінням вирвавши,
І звалив на землю, гей...
Одна голубка в небо злетіла
Та й до орлика кликала, звала:
Забери мене, милий, покажи мені диво,
Зроби так, щоб я була щаслива!

Забери мене, милий, покажи мені диво, |
Покохай мене, за хмарами сон мені даруй! |
Та ніхто не відповів, лиш за хмарами сонце сіло, |
Пропадай же, голубко, нікого не дивуй! | (2)