Біля підніжжя гір моє Солотвино,
Й хоча не Київ це і, навіть, не Франківськ,
Та там всі люди добре знають одне одного,
Там поважає молодь старших і батьків.

Приспів:
Краснопіль був колись - тепер Солотвино,
Там річка Бистриця, кохання там зустрів,
Туди ходив на танці юнаком іще,
Ну, а тепер уже Солотвино - й мій дім.

Живе своїм життям моє Солотвино,
Хто йде на річку, а хто йде у косарі,
Хто по гриби, а хто по ягоди солодкії,
А хто рибачити пішов ще на зорі.

Приспів.

На ярмарок приїдьте у Солотвино,
Й хоч не Сорочинці це, навіть, й не Привіз,
Вже не забудете ви того дня суботнього,
Ви закохаєтесь в Солотвино до сліз.

Приспів. (3)