Один ти в країні чужій,
Ти один на чужій цій землі.
І дерева ось-тут не зелені такі,
Не співають так дзвінко пташки.
Під вікном вишні тут не цвітуть
Й над садком бджоли тут не гудуть
І молитви матусі ось-тут
Вечорами, як звично, не чуть.

Приспів:
Емігрант... Емігрант...
Не сумуй, емігрант, і не плач,
Все пройде: біль розлуки,
І розпач, і сльози.
Емігрант, ти не плач,
Від поразок гірких і невдач
Ще повернемось в свого
Дитинства дороги...

Важкий і тернистий шлях твій,
Як від дому ти у далині.
Це дорога і болю, і розпачу й сліз,
Що з'являються на самоті.
Так від відчаю було не раз,
Що здається, що сил вже нема,
І немов серед шляху, ось тут,
Стоїть непрохідна гора.

Приспів.

Ти так часто вночі не заснеш,
Емігранте, не спиться тобі.
А коли вже заснеш, то насняться тоді
Рідний край і літа молоді.
Це до болю знайоме й мені,
Мов додому лечу, уві сні...
Рідну матір побачить, домівку свою,
І барвінок, що в'ється в саду.

Приспів. (2)