Спасіння - у добрі, спасіння - у любові,
І це стосується, напевно, нас усіх.
Чого ж ми носимо у серці та у слові
Отруту заздрості та злості вічний гріх?
Нехай не топче нас неправди битий чобіт...
Зустрівши ближнього, хай відчуття твоє
Душі признається, що у людській подобі
Це сам Господь правицю подає.

Приспів:
Возлюбімо ближнього, як самих себе,-
Хай це усвідомить той, що з людей гребе.
Возлюбімо ближнього - тихо, без прикрас:
І любов Всевишнього теж зігріє нас.
Возлюбімо ближнього з відчуттям тепла-
Й певен, що поменшає в цьому світі зла,
І засвітить радістю небо голубе...
Возлюбімо ближнього, як самих себе.

У битві давнішній безчесності та правди,
В куточку заховавшись ти не стій,
Бо люди просять помочі й поради,
Для них потрібний щирий відгук твій.
У вік жорстокості та перебитих істин
Господню заповідь нам треба повторить
І написать її на найвиднішим місці,
Як вищу мудрість двадцяти століть.

Приспів.