Квітка з полонини Дмитро Гнатюк
Текст пісні та акорди для гітари
Am
Із давніх вже давDm
ен, на полонині, ген,Є квіточк
E7
а ромен, що зір манAm
ить.Цю квітку з
Am
апашну, чаклунку чDm
арівнуДала ти, щ
E7
об одну тебе любAm
ить.І я люб
Am
лю з тих пір тебе, дівчDm
ино з гір,Спокою вж
G
е, повір, менG7
і немC
а.Бо довгі н
Am
очі, дні, і на явDm
у, і в сні,Мов шепче хт
E7
ось мені, любить дармAm
а.Кохання два слівця - де сонячні серця,
А безнадійність ця - глибокий жаль.
Від надаремних мрій тьмяніє розум мій,
Дівчина чорних вій - моя печаль.
Та стільки раз в житті стрічаю гори ті
Надхмарні і круті - красу свою.
Завжди у квітці тій маленькій дорогій
Я бачу образ твій - любов мою.
Люблю тебе, дівча із полонини,
Замріяною квіткою назвав
Тобі наймення чарівливе дав,
Бо думаю про тебе щохвилини.
Тебе люблю я, квітко з полонини,
Ти перше посміхнулася мені,
Як теплі сонця промені ясні,
Як пісня із карпатської вершини.
Минають літечка, засохла квіточка,
Що біля серденька її поклав.
Вже більш не бачену, в цвіт закосичену,
Тебе утрачену, я знов згадав.
Бо ти, як перший цвіт зробила ранній світ
У серці юних літ що не згасав.
Та я не знав і сам, що в полонині там
Ромен ще звуть ім'ям "люби мене".
Та я не знав і сам, що в полонині там
Ромен ще звуть ім'ям "люби мене"...
Внески: