0
0

Квітка з полонини Дмитро Гнатюк

Текст пісні та акорди для гітари

  • Гітарні акорди Микола
AmІз давніх вже давDmен, на полонині, ген,
Є квіточкE7а ромен, що зір манAmить.
Цю квітку зAmапашну, чаклунку чDmарівну
Дала ти, щE7об одну тебе любAmить.

І я любAmлю з тих пір тебе, дівчDmино з гір,
Спокою вжGе, повір, менG7і немCа.
Бо довгі нAmочі, дні, і на явDmу, і в сні,
Мов шепче хтE7ось мені, любить дармAmа.

Кохання два слівця - де сонячні серця,
А безнадійність ця - глибокий жаль.
Від надаремних мрій тьмяніє розум мій,
Дівчина чорних вій - моя печаль.
Та стільки раз в житті стрічаю гори ті
Надхмарні і круті - красу свою.
Завжди у квітці тій маленькій дорогій
Я бачу образ твій - любов мою.

Люблю тебе, дівча із полонини,
Замріяною квіткою назвав
Тобі наймення чарівливе дав,
Бо думаю про тебе щохвилини.
Тебе люблю я, квітко з полонини,
Ти перше посміхнулася мені,
Як теплі сонця промені ясні,
Як пісня із карпатської вершини.

Минають літечка, засохла квіточка,
Що біля серденька її поклав.
Вже більш не бачену, в цвіт закосичену,
Тебе утрачену, я знов згадав.
Бо ти, як перший цвіт зробила ранній світ
У серці юних літ що не згасав.
Та я не знав і сам, що в полонині там
Ромен ще звуть ім'ям "люби мене".

Та я не знав і сам, що в полонині там
Ромен ще звуть ім'ям "люби мене"...

Оцінити цей розбір
Внески:
Микола
Микола
anonim