0
0

Пісня про рушник Дмитро Гнатюк

EmРідна мати мAmоя, ти ноB7чей не досEmпала
EmІ водила мAmене у пDоля край сGела,
ІEm в дорогу дAmалеку ти мене на зорі проводEmжала,
І рушник вишивAmаний на щDастя далGа,
ІEm в дорогу дAmалеку ти мене на зорі проводEmжала,
І рушник вишивAmаний на щB7астя, на долю дEmала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Оцінити цей розбір
Внески:
Оксана
Оксана
anonim