А життя, як життя - є щоденні проблеми,
Чорне з білим злилось - і сіріє очам.
Хоч і важко торкать нам болючої теми,
Та живемо не так, як хотілося б нам.
Хоч ми ждемо давно барву щедрого сонця
І відкрили йому наші спраглі серця,
Та життя як життя - у полоні емоцій,
А пунктири бажань - наче зморшки лиця.

Приспів:
Хай під нашим вікном не сумує калина,
Не засліпить очей грозова крутія,
Хай не зронить сльозу від неправди
Україна,
Бо то мати твоя, бо то мати моя!

Весняні кольори, проростіте у долю,
Що пізнала усе на своєму віку.
Нахилімо вуста, де криниця бездонна -
Пити воду живу, а не труту гірку.
Притулюсь, пригорнусь я до рідного слова -
Це наснага моя, на яку я молюсь.
І Вітчизни ім'я повторятиму знову,
А святим небесам я низенько вклонюсь.

Приспів.