Ви послухайте, малята,
Зара хочу розказати вам про мишку.
Чи ви знаєте, малята,
Що я хочу заспівати вам про мишку?

Гарна сіра мишка, блимнула намистом
Оченяток чорненьких.
Мишка, поряд промайнула, хвостиком махнула,
Моє серце розбила.

З мого ока гіркі ллються сльози.
Хто мою квітку серця тепер відморозить?
Друге око від сліз вже не баче.
Чи ж почує вона, як без неї я плачу?

Мишка, гарна сіра мишка, дві тоненькі ніжки.
Наче в козенятка.
Губки, ніби дві малинки, ледве показалась,
Зразу заховалась.

А про кого це, малята,
Зара хочу розказати вам? Про мишку!

Гарну сіру мишку, довго виглядати,
Тяжко відшукати.
Мишка наче б то тут була,
Може, хто з вас бачив, як її спіймати.

Мої руки без неї трясуться,
Мої ноги без неї ходити не можуть.
Я так хочу побачити тут знов,
Ту одну, що мені цілий світ заворожить.

Мишко, ну ж бо появися, не засмучуй більше,
Краще посміхнися.
Мишко, ну хіба ж так можна, я ж тебе так прошу,
Будь ласкавша трохи.

Здогадалися, малята,
Це про кого я співаю вам? Про мишку!
От чи скажете малята,
Чи ще довго так співатиму про мишку?

Більше не ховайся, вийди, посміхнися.
Я на тебе гляну.
Мишко, стань отут близенько, глянь сюди гарненько.
Я ж без тебе в’яну.

Мабуть, всім уже, малята,
Захотілося співати вам про мишку!

Щоби вам не набридати,
Починаю все спочатку
Знов про мишку,
Гарну сіру мишку,
Гарну сіру мишку,
Гарну сіру мишку.