В осінній день сірий повис над містом, листок пожовк,
Впав додолу й змок.
В самотній твій погляд закрався смуток, з тобою йде,
В далекий світ веде.

Золоте з дерев вбрання стелиться до ніг.
Йдуть роки у небуття, нам приносять сніг.
Свої мрії відпусти, хай летять вони.
Як сьогодні, так завжди буде в кожнім дні.

Приспів:
Знов кудись я іду,
Щось шукаю, не знайду.
Може, те, що колись
Було вже, ану, дивись.
Бачиш дерево і дім,
Тож до нього увійдім.
Може в ньому хтось давно
Виглядає нас в вікно.

Вітер хмари десь жене поза небокрай,
А роки летять, гай-гай, лишень пам’ятай:
Осінь плісняву зняла з пам’яті глибин,
Пригадав, як то колись був іще малим.

Приспів