Ну-ка панове-господарове Древо
Надіслав виправлення
Evgen Efremov
1 рік тому
Коментар: Пісня до зимового обряду "Водіння Кози" (ритуал здійснюють ТІЛЬКИ молоді чоловіки, переважно неодружені). У тексті виправлені деякі слова, головне, їх діалектне вимовляння. Слова "Дід" і "Коза" набрані з великої літери, як найменування персонажів обрядового дійства (а не узагальнені поняття). Запис відображує спів під час самого обряду (з доповненнями від старших респондентів), зафіксований у 1978-1981 рр. Є.Єфремовим у с. Діброва Поліського р-ну Київської обл. (нині це територія Чорнобильської "зони").
Коментар: Пісня до зимового обряду "Водіння Кози" (ритуал здійснюють ТІЛЬКИ молоді чоловіки, переважно неодружені). У тексті виправлені деякі слова, головне, їх діалектне вимовляння. Слова "Дід" і "Коза" набрані з великої літери, як найменування персонажів обрядового дійства (а не узагальнені поняття). Запис відображує спів під час самого обряду (з доповненнями від старших респондентів), зафіксований у 1978-1981 рр. Є.Єфремовим у с. Діброва Поліського р-ну Київської обл. (нині це територія Чорнобильської "зони").
Другий виконавець:
Народні пісні
Другий виконавець: Обрядові пісні
Другий виконавець: Щедрівки
Другий виконавець: Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські)
Другий виконавець: Сценарії вертепів
Другий виконавець: Українські колядки і щедрівки
Другий виконавець: Коляд, коляд, колядниця
Другий виконавець: Різдвяне свято
Другий виконавець: Коляда - від Різдва до Водохреща
Інструмент: Тільки текст
Другий виконавець: Обрядові пісні
Другий виконавець: Щедрівки
Другий виконавець: Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські)
Другий виконавець: Сценарії вертепів
Другий виконавець: Українські колядки і щедрівки
Другий виконавець: Коляд, коляд, колядниця
Другий виконавець: Різдвяне свято
Другий виконавець: Коляда - від Різдва до Водохреща
Інструмент: Тільки текст
Ну-ка, панове-господарове,
Постаньте в ряду, я козу веду
Недавно з Москви з довгими косьми.
Косами зв'яжу, рогами сколю,
Хвостом, бородою да й двор замету.
На печі жито ногами збито,
На полу овес великий порос.
Синя пшениця - перепелиця
Вивела дітей - любо гледіти:
Старшеє й меншеє та й полетіли,
Середульшоє посиротіли.
Десь ти, козонько, не господиня,
Що своїх діток не покормила.
Да взяла серпок, ходила у садок,
Да нажала травички да й і у снопок,
Да й покормила да й своїх діток.
Бігла козонька на тії сельця,
На тії сельця - Михайловщину,
В Михайловщині всі стрільці -
Ловци Миколайовці,
Хочуть козоньку да й застрілити.
А я тих стрільцов да й не боюси,
Тольки боюси старого діда - борода сіда,
Він не хракає, києм махає.
Да вдарив козу по лівім вуха,
З правого уха потекла й уха,
Вот коза впала, здохла, пропала.
Їде хазяїн, кулибу несе,
Ще й куленицю ще й паляницю,
Ще й кусок сала, щоб наша коза ситая стала.
Устань, козонько, та й не ленуйси,
Пану хазяїну в ноги вклониси,
Ще й хазяєчці - нашій паночці,
Щоб добра була ще й сто грам дала.
Щоб наша коза весела була,
А діду пирог - щоб козу стерог.
Добрий вечір!..
Ну-ка, панове-господарове,
Постаньте в ряду, я Козу веду.
Недавно з Москви з довгими косми.
Косами зв'яжу, рогами сколю,
Хвостом, бородою да й двор замету.
На печі жито ногами збито,
На полу овес великий порос.
В сінях пшениця. Перепелиця
Вивела діти - любо гледіти.
Старшиє й меншиє та й полетєли,
Середольшиє посиротєли.
Десь ти, Козонько, не господиня,
Що своїх діток не покормила.
Да взяла серпок, побігла в садок,
Нажала травички овсяний снопок,
Да й покормила да й своїх дєток.
Бєгла козонька на тиє сельца,
На тиє сельца - в Михайльовщину.
В Михайльовщині всі стрільці ловці Миколайовці,
Хочуть Козоньку да й застрілити.
А я тих стрельцов да й не боюсе,
Тольки боюсе старого Дєда, борода сєда -
Іде, хракає, києм махає.
Да вдарив Козу пуд ліву вуха,
З правого уха потекла юха.,
Пуц - Коза впала, здохла, пропала.
Іде хазяїн, коледу несе,
Ще й коледицю, ще й паланицю,
Ще й кусок сала, щоб наша Коза ситая стала.
Устань, Козинько, та й не ленуйсе,
Пану хазяїну в ноги вклонисе,
Ще й хазяєчці - нашой паночці,
Шоб добра була, ще й сто грам дала.
Шоб наша Коза весела була.
А Дєду - пірог, шоб Козу стерог.
Добрий вечор!
Ну-ка, панове-господарове,
Постаньте в ряду, я Козу веду.
Недавно з Москви з довгими косми.
Косами зв'яжу, рогами сколю,
Хвостом, бородою да й двор замету.
На печі жито ногами збито,
На полу овес великий порос.
В сінях пшениця. Перепелиця
Вивела діти - любо гледіти.
Старшиє й меншиє та й полетєли,
Середольшиє посиротєли.
Десь ти, Козонько, не господиня,
Що своїх діток не покормила.
Да взяла серпок, побігла в садок,
Нажала травички овсяний снопок,
Да й покормила да й своїх дєток.
Бєгла козонька на тиє сельца,
На тиє сельца - в Михайльовщину.
В Михайльовщині всі стрільці ловці Миколайовці,
Хочуть Козоньку да й застрілити.
А я тих стрельцов да й не боюсе,
Тольки боюсе старого Дєда, борода сєда -
Іде, хракає, києм махає.
Да вдарив Козу пуд ліву вуха,
З правого уха потекла юха.,
Пуц - Коза впала, здохла, пропала.
Іде хазяїн, коледу несе,
Ще й коледицю, ще й паланицю,
Ще й кусок сала, щоб наша Коза ситая стала.
Устань, Козинько, та й не ленуйсе,
Пану хазяїну в ноги вклонисе,
Ще й хазяєчці - нашой паночці,
Шоб добра була, ще й сто грам дала.
Шоб наша Коза весела була.
А Дєду - пірог, шоб Козу стерог.
Добрий вечор!
Постаньте в ряду, я Козу веду.
Недавно з Москви з довгими косми.
Косами зв'яжу, рогами сколю,
Хвостом, бородою да й двор замету.
На печі жито ногами збито,
На полу овес великий порос.
В сінях пшениця. Перепелиця
Вивела діти - любо гледіти.
Старшиє й меншиє та й полетєли,
Середольшиє посиротєли.
Десь ти, Козонько, не господиня,
Що своїх діток не покормила.
Да взяла серпок, побігла в садок,
Нажала травички овсяний снопок,
Да й покормила да й своїх дєток.
Бєгла козонька на тиє сельца,
На тиє сельца - в Михайльовщину.
В Михайльовщині всі стрільці ловці Миколайовці,
Хочуть Козоньку да й застрілити.
А я тих стрельцов да й не боюсе,
Тольки боюсе старого Дєда, борода сєда -
Іде, хракає, києм махає.
Да вдарив Козу пуд ліву вуха,
З правого уха потекла юха.,
Пуц - Коза впала, здохла, пропала.
Іде хазяїн, коледу несе,
Ще й коледицю, ще й паланицю,
Ще й кусок сала, щоб наша Коза ситая стала.
Устань, Козинько, та й не ленуйсе,
Пану хазяїну в ноги вклонисе,
Ще й хазяєчці - нашой паночці,
Шоб добра була, ще й сто грам дала.
Шоб наша Коза весела була.
А Дєду - пірог, шоб Козу стерог.
Добрий вечор!
Ну-ка, панове-господарове,
Постаньте в ряду, я козу веду
Недавно з Москви з довгими косьми.
Косами зв'яжу, рогами сколю,
Хвостом, бородою да й двор замету.
На печі жито ногами збито,
На полу овес великий порос.
Синя пшениця - перепелиця
Вивела дітей - любо гледіти:
Старшеє й меншеє та й полетіли,
Середульшоє посиротіли.
Десь ти, козонько, не господиня,
Що своїх діток не покормила.
Да взяла серпок, ходила у садок,
Да нажала травички да й і у снопок,
Да й покормила да й своїх діток.
Бігла козонька на тії сельця,
На тії сельця - Михайловщину,
В Михайловщині всі стрільці -
Ловци Миколайовці,
Хочуть козоньку да й застрілити.
А я тих стрільцов да й не боюси,
Тольки боюси старого діда - борода сіда,
Він не хракає, києм махає.
Да вдарив козу по лівім вуха,
З правого уха потекла й уха,
Вот коза впала, здохла, пропала.
Їде хазяїн, кулибу несе,
Ще й куленицю ще й паляницю,
Ще й кусок сала, щоб наша коза ситая стала.
Устань, козонько, та й не ленуйси,
Пану хазяїну в ноги вклониси,
Ще й хазяєчці - нашій паночці,
Щоб добра була ще й сто грам дала.
Щоб наша коза весела була,
А діду пирог - щоб козу стерог.
Добрий вечір!..
Постаньте в ряду, я козу веду
Недавно з Москви з довгими косьми.
Косами зв'яжу, рогами сколю,
Хвостом, бородою да й двор замету.
На печі жито ногами збито,
На полу овес великий порос.
Синя пшениця - перепелиця
Вивела дітей - любо гледіти:
Старшеє й меншеє та й полетіли,
Середульшоє посиротіли.
Десь ти, козонько, не господиня,
Що своїх діток не покормила.
Да взяла серпок, ходила у садок,
Да нажала травички да й і у снопок,
Да й покормила да й своїх діток.
Бігла козонька на тії сельця,
На тії сельця - Михайловщину,
В Михайловщині всі стрільці -
Ловци Миколайовці,
Хочуть козоньку да й застрілити.
А я тих стрільцов да й не боюси,
Тольки боюси старого діда - борода сіда,
Він не хракає, києм махає.
Да вдарив козу по лівім вуха,
З правого уха потекла й уха,
Вот коза впала, здохла, пропала.
Їде хазяїн, кулибу несе,
Ще й куленицю ще й паляницю,
Ще й кусок сала, щоб наша коза ситая стала.
Устань, козонько, та й не ленуйси,
Пану хазяїну в ноги вклониси,
Ще й хазяєчці - нашій паночці,
Щоб добра була ще й сто грам дала.
Щоб наша коза весела була,
А діду пирог - щоб козу стерог.
Добрий вечір!..
Виправлення +0 -0
Статус: ЗатвердженоЦінність: 2 бали до карми
Голоси та коментарі
Історія
|
Evgen Efremov
Пісня до зимового обряду "Водіння Кози" (ритуал здійснюють ТІЛЬКИ молоді чоловіки, переважно неодружені). У тексті виправлені деякі слова, головне, їх діалектне вимовляння. Слова "Дід" і "Коза" набрані з великої літери, як найменування персонажів обрядового дійства (а не узагальнені поняття). Запис відображує спів під час самого обряду (з доповненнями від старших респондентів), зафіксований у 1978-1981 рр. Є.Єфремовим у с. Діброва Поліського р-ну Київської обл. (нині це територія Чорнобильської "зони").
Виправлення
1 рік тому
|
Відредагував розбір 1 рік тому
модератор прийняв розбір 3 місяці тому