Виїхав Ґонта, гей!
Та й із Умані,
Горілочки напився!
Ой сів на коня на вороного
Та й тяжко зажурився.

Палає Умань, гей!
Горить Вербівка ще й Медведівка,
Вітер дим розвіває, розганяє, -
То ж наш отаман, отаман Ґонта,
На хлопців гукає.

Гей, як крикне Ґонта, гей!
До Залізняка:
- Нумо, брате Максиме,
Бери свячений та кінчай ляшків,
Хай вража шляхта гине!