Ох і не стелися,
Хрещатий барвінку,
Та і по крутій горі...
Гей, не втішайтесь,
Злії воріженьки,
Та пригодоньці мої!

Бо моя пригода —
Козацька врода,
Як та ранняя роса:
Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде.

Що вітер повіє,
Сонечко пригріє,
Роса на землю впаде,
Так моя неслава,
Людська поговірка,
Усе марно пропаде!

Наїхали пани
Та ще й орандарі
Воли й вози забирать...
Гей, беріть же ви
Усю худібоньку -
Не маю вам що й казать!

А я, як жив буду,
Усе те забуду,
Воли й вози покуплю,
Мережані ярма,
Тернові занози -
То все сам я пороблю!

На людськую славу
Й тую поговірку
Ще раз у Крим ісхожу;
Повні вози солі,
Повні мажі риби
Ще додому привезу.