Пішов Мусій да в Крим по сіль
Сірими волами.
Оглянеться та позад себе –
Умнеться сльозами.
– Допоможи мені, боже,
Тут солі набрати,
Ой щоб мою любую дівчину
Та в биндах застати.
На добридень, дівчинонько,
Та у своїй хаті!
– Ой не сідай та коло мене
Рукав поваляти.
Ой як будеш штири воли мати
Ще й червону шапку,
Тогди ж бо ти мою матку
Назвеш паніматкой.
Ой іде Мусій та дорогою,
Аж у саду вишня.
Питається та дівчиноньки,
Чого така пишна.
– Ой козаче та козаченьку,
Того ж бо я пишна,
Ой бо в моїй матінки
Три низки намиста.