Страждальна мати під хрестом стояла,
Стала ридати, в сльозах промовляти;
- Ой сину, сину за яку провину |
Переносиш нині тяженьку годину |
На хресті? | (2)

Я тебе купала гіркими сльозами
Як малим ховала перед ворогами.
А нині плачу, бо тебе вже трачу, |
Вже тя, милий Сину більше не побачу, |
Сину мій! | (2)

Ти жертвувався всіх людей спасти,
За то діждався невинно вмирати:
За світ лукавай, злобний і неправий, |
Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий |
На хресті. | (2)

Ти моя підпоро, мій свійте ясний!
Гаснеш за скоро, в'янеш безчасний.
А що ж зі мною станесь сиротою, |
Я сама на світі, як билина, стою |
Під хрестом. | (2)

Мій Боже милий! Усердно Тя молю:
Додай мені сили в нещаснім болю.
Тебе благаю, як сама лиш знаю, |
І Тобі десь Сина мого поручаю |
На хресті. | (2)