О, предвічний Боже, відколи живу
Я Тебе гнівити не перестаю. | (2)

Ти свідчиш мні ласки і любов Свою:
Я Тобі за теє злобою плачу. | (2)

Ти за мене, Спасе, Кров Свою проляв,
Я нещасний грішник ще її топтав. | (2)

Ти до мене кликав, щоб я не грішив,
Я не слухав цього, все безбожно жив. | (2)

Як же довго, Боже, будеш мні терпів?
Чи безкарно грішник буде все броїв? | (2)

З уст Твоїх, Ісусе, добре знаю це,
Що безбожних кара певно не мине. | (2)

Грішник там по смерті вчує страшний звук:
Проч іди, проклятий, в пекло вічних мук. | (2)

Проч іди, проклятий, Ти мя зневажав!
Ти служив мамоні, а мене не знав. | (2)

О, не дай, Ісусе, прошу, молю Тя,
Щоб на мені сповнилась страшна та судьба. | (2)

Жалую і каюсь за гріхи мої:
Боже милосердний, о, прости мені! | (2)

Я від нині хочу все Тобі служить,
А по смерті в небі вічно Тя славить! | (2)