Коли втомлений життя борбою,
Безсильний стану вже загибати,
Кріпи, рятуй м'я, не дай пропасти, |
О, Божа Мати. | (2)

Коли в безмежній тузі марнію,
Вмісто в простор неба ся рвати,
О, піддвигни м'я, дай душі силу, |
Божая Мати! | (2)

А коли б в страшній спокус годині
На бездоріжжя схотів звертатись,
Згадай ми муки Твойого Сина, |
О, Божа Мати! | (2)

В долі й недолі, щастю чи горю,
Не перестану Тебе благати,
З своєй опіки не випускай м'я, |
О, моя Мати! | (2)