Вступ: G F x2

GХодить повітрям утомлений Яків,
значить межу між зимою і літом.
FЧовен рибальський кидає якір,
Ніби пакетики з чаєм ліптон.
GРання пора безнадійно впертих,
повертань і пора продовжень.
FОсь капітан розглядає берег,
наче газету старих оголошень.

Перед-приспів:
    GСкільки вивчати води зимові?
    GЯк прочитати знаки повчальні?
    BmМудрість — вона не лише у слові,
    Gале й в мовчаCmнні, мовчанні.

    GСкільки питань у ранковій мові.
    FГаснуть поволі вогні причальні.
    BmЩедрість — вона не лише в любові,
    Gале й в прощCmанні.

Приспів:
    Той кGапітанG — щирість.
    Той кBmапітан —G раCmдість.
    Той кG#mапітан — Fвірність.
    Той кBmапітан —G правдаCm, правда, правда!

GРване повітря — наче вітрила,
Fламає нічні причали.
BmМені важливо, що ти говорила,
Gі надважливо Cm— про що мовчала.

GЖовто до ранку світить ліхтар,
Fсвітить знесилено до знемоги.
BmВ небі зимовому — ніби в лікарні,
Gживуть відверCmтості і тривоги.

B#m
Дивна пора відчайдушно сміливих,
Cmдовгі часи голосних і тихих.
B#m
Гоїться в осінніх зливах,
Cmморя нічного болючий вивих.

Перед-приспів:
B#m
Скільки питань у ранковій мові.
    CmГаснуть поволі вогні причальні.
B#m
Мудрість — вона не лише у слові,
    Cmале й в мовчанні...

Приспів:
    Той кGапітанG — щирість.
    Той кBmапітан —G раCmдість.
    Той кG#mапітан — Fвірність.
    Той кBmапітан —G правдаCm, правда, правда!

B#m
Той капітан, що у штормі — спокій,
Cmголос сміється і люльку палить.
B#m
Той, хто думки твої знав напам’ять,
Cmлюбив тебе й твоє дно глибоке.

B#m
Йому байдужі чужі причали.
CmТиша, мов повінь — проти повчання.
B#m
Мудрість його — не лише у слові,
Cmале й в мовчанні, мовчанні.

Приспів:
    Бо тойG капітаGн — щирість.
    Той кBmапітан —G раCmдість.
    Той кGапітанF — вірність.
    Той кBmапітан —G правда,Cm правда, правда,
    праGвда, праCmвда, правда!