Ми стільки літ в розлуці із тобою,
Та я сильніше ще тебе люблю.
Караюся і мучуся любов'ю,
Здається, що і душу вже гублю.

Приспів:
Тобі я сповідаюся, кохана,
Усі гріхи минулі відпусти.
Моє кохання, як глибока рана, |
Яку загоєш, мила, тільки ти! | (2)

Стоять людські між нами пересуди,
Живе без нас любов, як сирота.
Милішої від тебе вже не буде,
Я грішний, але ти завжди свята!

Приспів.

Як з клітки птах до тебе серце рветься,
А що йому я зараз відповім.
Мов річка, наша доля круком в'ється
По руслу і старому, і новім.

Приспів.