Як гарне літо до нестями,
Коли я їду до села,
Єдина стежечка від мами |
Мене по світу повела! | (2)

Ось видно хата виглядає
І лине пісня солов'я,
Лелека над нею кружляє |
Тут все моє, моя сім'я! | (2)

Старенький клен схиливсь на хвіртку,
Неначе її пригорта,
Чому до мами їздиш рідко? - |
Мене із докором пита... | (2)

Вдихну повітря, посміхнуся,
Закрию очі, як дитя,
До батька й неньки пригорнуся, |
Вони - усе моє життя! | (2)