Жила й вдова, сина й мала,
У солдати його оддала. | (2)

Іди, сину, іди служи,
Своїй ненькі пісьма піши. | (2)

Вже й годик пройшов, пісьма нема,
Мати плаче, сина її нема. | (2)

Не плач, мати, не журися,
Бо вже твій син оженився. | (2)

Да взяв собі паняночку -
В чистім полі земляночку. | (2)

Хочеш мати, щоб син прийшов,
Посій піску, щоб він зійшов. | (2)

Посій, мати, піску жменю,
Щоб пісок зійшов на каменю. | (2)

Не має піску, не має сходу,
Немає сина із походу. | (2)

Жовтий пісок вода змила,
Сина й нема, война вибила. | (2)

Живи ти, вдова, живи ти одна,
Ти сина не жди, його й нема. | (2)