У місті журина,
Та новая новина:
Вельможная пані
Петруся та й любила.

У чотириї рази
Слуги посилала,
А за п'ятим разом
Сама поїхала.

Ой, бігла же вельможина
Бурими лісами,
Ой, били ж ножики
На корінь збивали.

Ой, кидає Петрусь
Горох молотити.
Ой, ходи до мене
Мед-вино пити.

Старшая служенька
Дала мені ше знати,
Що треба за паноньку
Головоньку скласти.

Як догнали же панна
На тесовім мості,
Вернись, вернись, пане,
До домоньку.

Приїхав вельможеним
На вороним коню,
Побачив Петруся
У новом покою.

Узяли же Петруся
Побили й побили,
Кинули Петруся
У Дунай глибокий...