Служила Настя у пана (2)
Сім років не віддана.
А на восьмий вступила (2)
Та й пана полюбила.
Поїхав пан в дорогу, (2)
Лишив Настю небогу.
Настя ходить, сумує (2)
І ся пані питає.
Чом Настя не виходиш, (2)
Чом пісні не виводиш?
Що ж я пані зробила, (2)
Я пана полюбила.
Підем Насте до броду, (2)
Подивимося в воду.
Подивимося в воду, (2)
Котра краща на вроду.
Настя краща на вроду, (2)
Пані втрутила в воду.
Пан з дороги вертає, (2)
Пан за Настю питає.
Де моя вірна слуга, (2)
Де Настуня дорога?
А я Настю віддала (2)
За три милі під села.
Запрягай, кучер, коні, (2)
Поїдем до Настуні.
Не тра коні морити, (2)
Не тра пана дурити,
Я Настю втопила, (2)
Вона пана любила.
Настю з води витягають, (2)
Пана на стіл вдягають.
Насті косоньку чешуть, (2)
Панові труну тешуть.
Що ж я дурна зробила, (2)
Що два життя згубила?