Слава богу й духу,
Вийди, мати, в кожуху.
Який кожух мохнатий,
Такий твій зять багатий.


Ой, піду я в ліс по дрова
Та й поломлю лому,
Заніс мене дурний розум.
На чужу сторону.

А в чужій тій сторононьці
Ні батька, ні мати,
Болить мені голівонька
Нічим зав'язати.

Ой, зав'яжу голівоньку
Шовковим платочком,
Перекажу до родини
Сивим соколочком.

А той шовковий платочок
Голівки не зв'яже,
А той сивий соколочок
Правдоньки не скаже.

Ой, вирву я з рожі квітку
Тай кину на воду,
Пливи, пливи з рожі квітко
Аж до сього роду.

Пливла, пливла з рожі квітка
Та й на броді стала,
Вийшла мати воду брати
Та й квітку пізнала.

Чи ти, доню, рік лежала,
Чи два хворувала,
Що вже з рожі твоя квітка
На воді зів'яла?

Не я, мамо, рік лежала,
Не два хорувала,
Висушила лиха доля,
Навіки пропала.